28 серпня 2025 року в Україні припиняє дію Господарський кодекс України. Відповідні зміни запроваджені Законом України № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», який набрав чинності 28 лютого 2025 року. Скасування Господарського кодексу є системною реформою, що змінює підхід до регулювання підприємницької діяльності та корпоративних відносин в Україні.
Протягом більш ніж двадцяти років Господарський кодекс застосовувався паралельно з Цивільним кодексом України, що призводило до дублювання норм, суперечностей у правозастосуванні та неоднорідної судової практики. Такий дуалізм у регулюванні не відповідав європейським правовим стандартам і створював додаткові ризики як для українського бізнесу, так і для іноземних інвесторів. Скасування Господарського кодексу покликане усунути ці проблеми та запровадити єдиний цивільно-правовий підхід до регулювання економічних відносин.
Закон № 4196 передбачає трирічний перехідний період — до 28 серпня 2028 року. У цей час відбуватиметься поступовий перехід до оновленої моделі правового регулювання, заснованої на положеннях Цивільного кодексу України та спеціального законодавства. Перехідний період надає бізнесу можливість адаптувати свою корпоративну структуру, договірну базу та внутрішні документи без ризику різких регуляторних змін.
Для державних і комунальних підприємств скасування Господарського кодексу тісно пов’язане з процесом корпоратизації. Реформа управління державною власністю, яка реалізується за підтримки Європейського Союзу, передбачає перехід таких підприємств до корпоративних форм управління, що мають відповідати принципам прозорості, підзвітності та ефективності. У цьому контексті скасування Господарського кодексу створює правову основу для подальшої трансформації державного сектору.
Приватний бізнес також зазнає істотних змін. Одним із ключових наслідків є скасування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб. Починаючи з 28 серпня 2025 року, реєстрація нових компаній у формах приватних, дочірніх та іноземних підприємств буде неможливою. Юридичні особи, створені в таких формах, зможуть продовжувати діяльність, однак їх подальше існування може супроводжуватися підвищеними юридичними та операційними ризиками, зокрема під час взаємодії з фінансовими установами, контрагентами та органами державної влади. Закон передбачає механізми спрощеного перетворення таких підприємств у допустимі організаційно-правові форми, проте на практиці це потребує завчасного правового та корпоративного планування.
Суттєвих змін зазнає й договірне регулювання. Із втратою чинності Господарського кодексу припиняє застосування поняття «господарський договір». Усі зобов’язання між суб’єктами господарювання регулюватимуться виключно нормами Цивільного кодексу України та спеціальних законів. Це вимагає перегляду договірних шаблонів, а також приведення умов чинних договорів у відповідність до оновленої нормативної бази.
Окрему увагу законодавець приділив корпоративному управлінню. До Цивільного кодексу України інтегровані положення щодо обов’язків посадових осіб юридичних осіб приватного права, а також їх відповідальності за шкоду, завдану внаслідок недобросовісних або некомпетентних дій. Такі зміни підвищують рівень відповідальності менеджменту та наближають українське корпоративне право до європейських стандартів.
Додатково встановлено обмеження розміру пені за прострочення виконання зобов’язань — не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за відповідний період. Це спрямовано на забезпечення балансу інтересів сторін та зменшення ризику зловживань у договірних відносинах.
У зв’язку з цими змінами компаніям доцільно провести комплексний юридичний аудит установчих документів, внутрішніх політик та договірної бази. Особливу увагу слід приділити положенням, що містять посилання на норми Господарського кодексу або базуються на правових конструкціях, які втратять актуальність після 28 серпня 2025 року.
Скасування Господарського кодексу України є важливим кроком у напрямі гармонізації національного законодавства з правом Європейського Союзу. Попри необхідність адаптації в перехідний період, у довгостроковій перспективі ця реформа створює більш передбачуване та стабільне правове середовище для ведення бізнесу в Україні.
